top of page
Охорона праці та цивільний захист

 Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Головна мета управління охороною праці — створення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, покращення виробничого побуту, запобігання травматизму та профзахворювань.

Охорона праці базується на законодавчих, директивних і нормативно технічних документах. При управлінні охороною праці не повинні прийматися рішення і здійснюватися заходи, які суперечать чинному законодавству, державним нормативним актам про охорону праці, стандартам безпеки праці, правилам і нормам охорони праці.

Основними принципами управління охороною праці є:

Забезпечення пріоритету збереження життя і здоров'я працівників;

Гарантії прав працівників на охорону праці;

  • Діяльність, спрямована на профілактику та попередження виробничого травматизму та професійних захворювань;

  • Наукова обґрунтованість вимог охорони праці, що містяться в законодавстві, галузевих правилах щодо охорони праці, а також у правилах безпеки, санітарних і будівельних нормах і правилах, державних стандартах, організаційно-методичних документах, інструкціях з охорони праці;

  • Наявність кваліфікованих спеціалістів з охорони праці;

  • Планування та постійне проведення заходів з охорони праці;

  • Неухильне виконання вимог охорони праці роботодавцем та працівниками, відповідальність за їх порушення.

  • Основні завдання управління охороною праці:

  • Навчання і пропаганда знань працівників безпечним методам роботи;

  • Забезпечення безпеки технологічних процесів, виробничого обладнання, інструментів, будівель і споруд;

  • Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

  • Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

  • Забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

  • Організація лікувально-профілактичного обслуговування;

  • Професійний відбір працівників з окремих професій;

  • Вдосконалення нормативної бази з питань охорони праці.

 

Отже, кожен роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Це дасть можливість уникнути виробничого травматизму і професійних захворювань працівників та підвищить ефективність роботи підприємства в цілому.

 

Основні законодавчі акти з питань охорони праці

 

  1. Закон України «Про охорону праці».

  2. Кодекс законів про працю України.

  3. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Кодекси та Закони, що стосуються питань з охорони праці

 

  1. Кодекс цивільного захисту України.

  2. Закон України «Про колективні договори та угоди».

  3. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

  4. Кримінальний кодекс України.

  5. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

  6. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

  7. Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

  8. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки».

 

 

  ПОЛОЖЕННЯ ПРО СЛУЖБУ ОХОРОНИ ПРАЦІ

​

Цивільний захист України — є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Об'єкт господарської діяльності — це підприємства (державні і приватні), установи і організації, навчальні заклади та інші. На всіх об'єктах Цивільний захист організовується з метою завчасної підготовки їх до захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, зниження втрат, створення умов для підвищення стійкості роботи об'єктів та своєчасного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР). Відповідальність за організацію та стан Цивільного захисту, за постійну готовність сил і засобів до проведення РІНР несе начальник цивільного захисту (НЦЗ) об'єкта — керівник підприємства, установи та організації.

На об`єктах господарської діяльності задіяні досить багато людей та використовується величезна кількість різноманітного обладнання, тому питання організації цивільного захисту на таких об`єктах є досить важливим моментом в загальному обсязі питань захисту працівників об’єкта.

Цивільний захист об’єкта - система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідеміологічних та інших заходів, що здійснюються керівництвом об'єкта господарської діяльності з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей у мирний та воєнний час. Цивільний захист об’єкта здійснюється відповідно до Конституції України, з вимогами Кодексу Цивільний захисту України, забезпечується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про основи національної безпеки України", іншими законами та нормативно-правовими актами КМ України, Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС), територіальних управлінь надзвичайних ситуацій, наказами та розпорядженнями керівника об’єкта.

 

Основні завдання цивільного захисту

 

     Основними завданнями цивільного захисту об’єкту є:

  • запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження, запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, пожеж та стихійного лиха;

  • оперативне оповіщення працівників про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації, своєчасне достовірне інформування про обстановку, яка складається, та заходи, що вживаються для запобігання надзвичайним ситуаціям та подолання їх наслідків;

  • організація захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим;

  • проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

  • забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;

  • навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організація тренувань;

  • створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям;

  • забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

  • організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб’єкта господарювання;

  • створення об’єктових формувань цивільного захисту відповідно до Кодексу Цивільного Захисту, інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням;

  • проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах суб’єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків;

  • проведення об’єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту.

 

Правила та поради в умовах воєнного стану

bottom of page