Масляна

Масляна – це давнє східнослов’янське (зокрема й українське) свято, під час якого люди прощаються із зимою, пробудження природи із приходом весни та сезонного землеробства. Першого дня вшановували Сонце, що обіцяло тепло і живило природу. Тож вважалося, що господині пекли жертовний хліб – млинець.

Перші згадки про святкування Масниці з’явилися ще в IV столітті в дохристиянські часи. Проте на традиції зовсім не вплинуло запровадження на українських землях християнства.

Увесь тиждень люди святкують Колодія, при чому на кожен день існують свої обряди:

🥞понеділок — зустрічаються, катаються на санках із крижаних гірок (чим далі заїдуть сані, тим більшим буде урожай);

🥞вівторок — загравання, формуються пари з молодих людей, проводяться веселі ігри;

🥞середа — ласощі, святкові столи ломляться від смачних наїдків, зазвичай це вареники з маслом (звідси і назва свята), сири, млинці з різною начинкою;

🥞четвер — гучні банкети з гуляннями до самого ранку;

🥞п’ятниця — так звані «тещині вечірки», зять обов’язково повинен запросити тещу до себе в гості;

🥞субота — посиденьки зовиці, коли невістки запрошують у гості свою свекруху;

🥞неділя — прощення, це день коли в храмах проводять особливу службу, священники і віряни просять прощення один в одного.

Масниця має особливе значення сьогодні. Це такий собі перехід від м’ясних до пісних страв. Адже одразу після неї починається Великий піст.